«ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА Б’Є БАТЬКІВ»

Відразу хочу зазначити, що йтиметься про дітей віком до 3-3,5 років. Саме в цей період зазвичай питання дитячої агресії стоїть особливо гостро. Чому так, ви можете прочитати у темі про дитячу агресію.

Перші прецеденти зазвичай бувають, коли однорічна дитина б’ється. У цих ситуаціях найчастіше дитина б’є маму. Тому що саме мама в цей період — найближча для нього людина. Часто це буває просто від емоцій, що переповнюють малюка. Адже дитина на рік ще не може оцінити, чи робить вона боляче іншому. І тому буває, що від переповнюючих емоцій дитина ТАК вчепляється в маму, що їй боляче до сліз.

У таких ситуаціях треба розуміти, що дитина спричиняє біль мамі не спеціально.

Або може бути інший варіант: дитина б’є батьків по обличчю від радості, або просто йому цікаво, як це відбувається.

Завдання дорослих у такому разі:

• Точний зворотний зв’язок. Багато батьків сміються, коли їх б’є така маленька дитина. Адже часто це навіть не боляче, а з боку виглядає смішно (як Моська на Слона). Але своїми веселощами ми показуємо дитині, що схвалюємо її поведінку. І чого тоді дивуватися, якщо така «розвага» закріплюється потім? Дуже важливо правильно демонструвати свої емоції дитині. Якщо дитина вдарила маму, зробила їй боляче, вона повинна засмутитися, сказати про це словами, якими зазвичай говорить дитині, коли їй боляче. Адже як інакше він вчитиметься розуміти наслідки своїх вчинків?!
• Демонстрація прийнятного способу вираження емоцій. Пояснюємо дитині, що маму бити не можна, а можна ось так обійняти, або ось так погладити. Дуже важливо не просто заборонити, а й дати альтернативу, адже дитині треба якось свої емоції висловлювати.

А ЩЕ БУВАЄ, ЩО ДИТИНА Б’Є БАТЬКІВ ЯК ПРОТЕСТ.

Адже коли дитина починає ходити, раптом різко з’являється велика кількість заборон: «Туди не ходи, сюди не залазь, це не чіпай» тощо. Звичайно, у карапуза це викликає протест, йому ж найцікавіше залізти саме на стіл і підвіконня. І ось тут у хід ідуть крики, кулаки та зуби.

ДИТИНА Б’Є МАМУ, ЯКА ЙОМУ ЩОСЬ ЗАБОРОНЯЄ. ЯК ЦЬОГО УНИКНУТИ?

•  По-перше, треба продумати систему заборон.  Тобто, подумайте, що справді небезпечно для карапузика, а що можна переставити, підняти вище, щоб усунути з доступу дитину. Велика кількість заборон викликає пропорційно більшу агресію у дитини. Навіщо нам самим провокувати дитину? Заборон не повинно бути багато, але вони мають бути точними, твердими і непохитними. Тоді дитина набагато спокійніше на них реагуватиме.
• По-друге, необхідно продумати відволікаючі маневри.  Іноді буває, що навіть якщо заборон не багато, дитина все одно намагається їх порушувати. Треба придумати, чим ми можемо його відволікти, придумати альтернативу. Ну, наприклад, у вас активне маля, яке любить залізти на спинку або боковину дивана і стрибати звідти на сидіння. Звісно, ​​у вас щоразу інфаркт, т.к. дитина може навернутися на підлогу. А коли ви це забороняєте, дитина починає битися. Рішення: знайти щось безпечне, на чому можна весело стрибати. Це може бути спортивний мат або старий матрац, або м’які спеціальні великі подушки. У результаті дитина щаслива, мама спокійна.

ЯК РЕАГУВАТИ, ЯКЩО ДИТИНА Б’Є МАМУ?

Багато батьків зізнаються, що не знають, як правильно реагувати у такій ситуації.

• якщо дитина б’ється з батьками постійно, цілком можна передбачити таку поведінку. Можна перехопити руку під час замаху і дуже суворо, але без агресії сказати, що не можна битися. При цьому дуже важливим є зоровий контакт. Потім ви озвучуєте емоції дитини («Я розумію, ти засмучений»), пояснюєте причину заборони («нам зараз треба йти лягати спати, інакше ми ввечері не зможемо піти гуляти і не побачимо твоїх друзів»), даєте альтернативу чи «замануху» (« підемо швидше в ліжечко, там тебе вже зачекався, мабуть, сон про Лунтіка»). При потребі повторити.
• бити дитину у відповідь особисто я вважаю крайнім заходом. Іноді вона спрацьовує, але часто це виглядає так: сидить мама і донька. Дівчинка б’є маму, та у відповідь б’є дочку по руці і каже: “Не можна битися!” Дівчинка знову б’є маму… історія повторюється. Дівчинка із ситуації виносить: «Битися можна, адже мама б’ється». З цим не посперечаєшся. Я ще розумію таку ситуацію, якщо мама трохи б’є дитину і каже: «Ось, дивись, тобі боляче, а мені теж боляче, коли ти мене б’єш».