Насамперед треба зрозуміти, що така поведінка не є «хорошою» чи «поганою». Так, будь-яка фізична агресія в суспільстві табуюється і вважається неприпустимою поведінкою, але будь-якому психологу ясно, що поведінкова реакція — це маркер, яким можна судити про внутрішній стан людини. Якщо ваша дитина вдарила вас, не намагайтеся сварити її або покарати, постарайтеся визначити причину такої поведінки.

1. Вираз емоцій
   Нам, дорослим, здається, що виявляти емоції це просто. Але насправді і цій навичці дитини необхідно навчати. Не завжди удари свідчать про те, що дитина сердиться, гнівається, в люті.
   У моїй практичній роботі зустрічалася дівчинка, яка щосили била маму, коли її переповнювала любов, просто по-іншому висловити це почуття дитина поки не вміла. Але навіть якщо дитина б’є вас від злості, не поспішайте ставити її в кут – адже удар є природною реакцією маленької людини.
   Поговоріть з ним про його переживання, скажіть: Ти зараз сердишся, я тебе розумію. На твоєму місці я відчувала б те саме!». Вчіть дитину розпізнавати власні емоції та висловлювати їх відповідно до вимог, що пред’являються у суспільстві. Запропонуйте малюку альтернативний спосіб прояву емоцій – побити подушку, намалювати те чи інше почуття, програти у сюжетно-рольовій грі.
2. Спостереження дитиною фізичної агресії

   Перегляд фільмів, телепередач, мультфільмів, де систематично проявляється фізична агресія, є для дитини негласним дозволом застосування таких самих методів. Нерідко батьки припускаються помилки, включаючи телевізор у квартирі у фоновому режимі, наприклад, поки мама готує обід. Дитина ж зчитує всю інформацію, яку отримує ззовні, та приймає її як інструкцію до дії.

3. Застосування фізичного насильства по відношенню до самої дитини
   Якщо ви дозволяєте собі шльопнути малюка по попі , потріпати за вухо або взагалі ударити ременем, то не варто дивуватися, що дитина відповідає вам тим же. Дитина, яка є жертвою фізичного насильства, обов’язково транслюватиме агресію зовні, а батько — це найближча людина, у відносинах з якою дитина і пробує всі можливі моделі комунікації.
   У моїй практиці була сім’я, в якій дитина систематично використовувала фізичну агресію по відношенню до мами, а потім з’ясувалося, що мама змалку б’є малюка ременем

   Зверніть увагу: навіть якщо дитину, наприклад, у дитячому садочку б’ють такі ж дітлахи, повертати агресію, швидше за все, вона буде вдома.

4. Перевірка кордонів
   Щоб визначити межі допустимого, дитині їх необхідно порушити. Дитина щоденно перевіряє навколишнє середовище на міцність, задаючи собі питання: «а що буде, якщо я зроблю так?». У  побудові кордонів малюкові потрібна допомога, але для початку визначте собі, що ви вважаєте припустимим, що — ні. Чи можна вас ущипнути, поплескати по спині – і чітко поясніть це дитині. Вкрай важлива послідовність – якщо ви дозволили, то йти назад буде пізно, вимоги, що пред’являються до дитини, змінюватися не повинні.
5. Привертання уваги
   Ви весь день перебуваєте на роботі, забираючи дитину з садка, мовчки садіть у машину, потім готуєте вечерю, а дитина заважає вам, намагаючись привернути вашу увагу? Звичайно, наступним способом оволодіти увагою мами буде вдарити її. Після удару мама, зрозуміло, почне лаятись, але мету малюка буде досягнуто – він отримає заповітну увагу, задовольнить свою першочергову потребу. Постарайтеся частіше грати з дитиною, причому дозвольте їй вибирати ігри самостійно, частіше обіймайте її, кажіть, як сильно ви її любите.
6. Потреба у фізичній активності
   У дитини енергії набагато більше, ніж у дорослої людини. Відповідно, цю енергію потрібно виплескувати. Сучасні батьки витрачають багато сил на інтелектуальний розвиток дитини, віддаючи його майже з восьми місяців на різні дитячі курси, англійську мову, ментальну арифметику, курси програмування, але забуваючи про те, що малюку просто необхідна фізична активність.
   Краще займіть малюка цікавим йому видом спорту, не обов’язково займатися цим професійно: цілком достатньо буде стрибків на батуті або звичайних танців, дитині просто потрібно рухатися і виплескувати енергію, що накопичилася. Якщо такої можливості не буде, дитина виплескуватиме цю енергію на найближчу йому людину — маму чи тата.

Отже, як ви бачите, причин, через які діти можуть вдарити своїх батьків, досить багато. Я перерахувала лише небагато, але найпоширеніші. Якщо агресія дитини не зникає, краще звернутися за допомогою до грамотного психолога, який зможе визначити причини появи такої агресії та скоригувати її.