Що таке рис басматі?

У перекладі з хінді слово «басмати» означає «запашний». Спочатку так називали всі ароматні сорти рисового зерна. Причому цей термін зустрічається навіть у класичній індійській поемі Хір Ранджа в 1766 році. Але в наші дні під басмати розуміють особливий сорт рису, який зберігає розсипчастість при варінні.

В Індії якість цього рису оцінюють за трьома критеріями: запахом, смаком і кольором. У справжнього басмати напівпрозоре зерно з приємним горіховим запахом, що набуває вершкового смаку при варінні. Аромат зерна посилюється у міру зберігання. Преміальні сорти витримуються в особливих умовах від одного до десяти років, як хороше вино.

Експортерами басматі виступають Індія та Пакистан. Такий рис потребує специфічних умов вирощування, які формує природа передгір’я Гімалаїв. До 60% індійського експорту посідає штат Харьяна, близько 95% пакистанського басмати вирощується у провінції Пенджаб. Урожайність не перевищує 2-4 тонни з гектара при 6-15 тонни з гектара у звичайних сортів, тому обсяги експорту обмежені самою природою. Через це басмати обходиться дорожче за інший рис.

Склад: КБЖУ та нутрієнти

Басматі відрізняється від звичайного рисового зерна не лише зовнішнім виглядом, смаком та ароматом. Має цікавий хімічний склад.

Баланс КБЖУ цього гатунку:

• енергетична цінність – 333 ккал;

• вуглеводи – 74 г;

• білки – 7 г;

• жири – 1 г.

Глікемічний індекс цього сорту істотно нижчий за показник звичайного рису. Крім того, у басматі спостерігається низький вміст натрію, небезпечного для нирок, та підвищена частка калію, корисного для серця. З вітамінів переважають представники В-групи: В1, В2, В4, В5, В6, В9, і навіть рутин (Р), токоферол (Е).

Цей сорт рису люблять за смак, структуру та запах. За останню складову відповідає особлива летюча сполука, присутня тільки в цьому рисі та тропічній рослині пандан, яка використовується як приправа в азіатській кухні. Тому максимальний аромат можна отримати тільки від правильного басмати.

Як вибрати басмати: поради покупцю

Три ознаки правильного рису басматі:

• Країна походження. Справжній басмати вирощують лише у Пакистані та Індії. Відсутність на упаковці згадки про регіон походження — вагомий привід для відмови від покупки.

• Розміри зерна. У нашого рису довжина не може бути меншою за 6 міліметрів у довжину і більше 2 міліметрів у діаметрі. Зерно басматі можна відрізнити від іншого рису за трохи вигнутою формою. Крім того, під час варіння його довжина збільшується майже вдвічі, а ширина залишається незмінною.

• Колір зерна. Після лущення, шліфування та полірування воно набуває напівпрозорого кремового відтінку. Після варіння рис стає білим.

Як правильно готувати басмати: покрокова інструкція

В Індії, на батьківщині цього зерна, прийнятий такий спосіб приготування:

• Рис перебирається вручну та промивається холодною водою, яка не повинна бути каламутною при зливі.

• Чисте зерно замочують у холодній воді на 30 хвилин. Потім рис відкидають на друшляк і пересипають у каструлю. Далі в каструлю додають чисту воду – дві частини рідини на одну частину зерна і ставлять її на плиту.

• Коли вода закипить, вогонь знижують до середнього рівня та продовжують варити рис протягом 15-20 хвилин.

• У фіналі каструлю знімають з конфорки, накривають рушником або повстяним ковпаком і залишають нудитися ще на 10 хвилин.

Рис басмати розфасований у зручні варильні пакетики, тому його можна готувати за спрощеною схемою. Пакетики укладають у каструлю з окропом. Час приготування середньому вогні близько 15 хвилин. Зварений рис дістають із каструлі, а пакетик легко відкривають по лінії перфорації. Це сучасний варіант, який вибирають покупці.

Що можна зробити з рису басматі?

Через низький вміст клейковини цей сорт не годиться для приготування ролів та різотто. Він практично не злипається і демонструє розсипчастість після варіння. Тому з басмати готують плов, салати, каші. Також його додають у зелені супи і подають як гарнір до м’ясних та рибних страв.

В Індії цей сорт їдять із прянощами та куркою, у Середній Азії – з бараниною та телятиною, у Європі та Південно-Східній Азії – з овочами, м’ясом, морепродуктами. Довгі та розсипчасті зерна виглядають незвичайно, тому їх використовують у ресторанній кухні та під час приготування святкових страв.